| Chapter 34 |
1 | ¶ І говорив Елігу та й сказав:
|
2 | Слухайте, мудрі, слова ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене!
|
3 | Бо ухо слова випробовує, а піднебіння їжу куштує.
|
4 | Виберім право собі, між собою пізнаймо, що добре.
|
5 | Бо Йов говорив: Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
|
6 | Чи буду неправду казати за право своє? Без вини небезпечна стріла моя...
|
7 | Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузування, як воду,
|
8 | і товаришує з злочинцями, і ходить з людьми беззаконними?
|
9 | Бо він каже: Нема людині користи, коли її Бог уподобає.
|
10 | ¶ Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
|
11 | Бо за чином людини Він їй надолужить, і згідно з своєю дорогою знайде людина заплату!
|
12 | Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює права.
|
13 | Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселенну поклав?
|
14 | Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій подих до Себе забрав,
|
15 | всяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох!...
|
16 | ¶ Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
|
17 | Хіба стримувати може ненависник право? І хіба осудити ти зможеш Всеправедного?
|
18 | Хіба можна сказати цареві: Негідний, а вельможним: Безбожний?
|
19 | Таж Він не звертає уваги на зверхників, і не вирізнює можного перед убогим, бо всі вони чин Його рук,
|
20 | за хвилину вони помирають, опівночі... Доторкнеться Він можних і гинуть вони, сильний усунений буде рукою не людською.
|
21 | Бо очі Його на дорогах людини, і Він бачить всі кроки її,
|
22 | немає темноти, немає і темряви, де б злочинці сховались.
|
23 | Бо людині Він не призначає означений час, щоб ходила до Бога на суд.
|
24 | Він сильних ламає без досліду, і ставить на місце їх інших.
|
25 | Бож знає Він їхні діла, оберне вночі і почавлені будуть!
|
26 | Як несправедливих уразить Він їх, на видному місці,
|
27 | за те, що вони відступили від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
|
28 | щоб зойк сіромахи спровадити до Нього, бо Він чує благання пригнічених.
|
29 | Коли Він заспокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над народом, і над людиною разом,
|
30 | щоб не панував чоловік нечестивий із тих, що правлять за пастку народові.
|
31 | ¶ Бо Богові треба отак говорити: Несу я заслужене, злого робити не буду!
|
32 | Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не буду чинити!
|
33 | Чи на думку твою надолужить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
|
34 | Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
|
35 | Йов говорить немудро, а слова його без розуміння.
|
36 | О, коли б Йов досліджений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
|
37 | бо він додає до свойого гріха ще провину, між нами він плеще в долоні та множить на Бога промови свої...
|