| Chapter 14 |
1 | ¶ Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше щоб пророкувати.
|
2 | Як говорить хто чужою мовою, той не людям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.
|
3 | А хто пророкує, той людям говорить на збудування, і на умовлення, і на розраду.
|
4 | Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.
|
5 | Я ж хочу, щоб мовами говорили всі, а ліпше щоб пророкували: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будувалася Церква.
|
6 | ¶ А тепер, як прийду я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожиток зроблю, коли не поясню вам чи то відкриттям, чи знанням, чи пророцтвом, чи наукою?
|
7 | Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лютня, коли б не видавали вони різних звуків, як пізнати б тоді, що бринить або грає?
|
8 | Бо коли сурма звук невиразний дає, хто до бою готовитись буде?
|
9 | Так і ви, коли мовою не подасте зрозумілого слова, як пізнати, що кажете? Ви говоритимете на вітер!
|
10 | Як багато, наприклад, різних мов є на світі, і жадна з них не без значення!
|
11 | І коли я не знатиму значення слів, то я буду чужинцем промовцеві, і промовець чужинцем мені.
|
12 | Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, дбайте, щоб збагачуватись через них на збудування Церкви!
|
13 | Ось тому, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.
|
14 | Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без плоду!
|
15 | ¶ Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.
|
16 | Бо коли благословлятимеш духом, то як той, що займає місце простої людини, промовить амінь на подяку твою? Не знає бо він, що ти кажеш.
|
17 | Ти дякуєш добре, але не будується інший.
|
18 | Дякую Богові моєму, розмовляю я мовами більше всіх вас.
|
19 | Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!
|
20 | Браття, не будьте дітьми своїм розумом, будьте в лихому дітьми, а в розумі досконалими будьте!
|
21 | ¶ У Законі написано: Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму людям оцим, та Мене вони й так не послухають, каже Господь.
|
22 | Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво для віруючих, а не для невіруючих.
|
23 | А як зійдеться Церква вся разом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?
|
24 | Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,
|
25 | і так таємниці серця його виявляються, і так він падає ницьма і вклоняється Богові й каже: Бог справді між вами!
|
26 | ¶ То що ж, браття? Коли сходитесь ви, то кожен із вас псалом має, має науку, має мову, об'явлення має, має вияснення, нехай буде все це на збудування!
|
27 | Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за чергою, а один нехай перекладає!
|
28 | А коли б не було перекладача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!
|
29 | А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнають.
|
30 | Коли ж відкриття буде іншому з тих, хто сидить, нехай перший замовкне!
|
31 | Бо можете пророкувати ви всі по одному, щоб училися всі й усі тішилися!
|
32 | І коряться духи пророчі пророкам,
|
33 | бо Бог не є Богом безладу, але миру. Як по всіх Церквах у святих,
|
34 | ¶ нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, тільки коритись, як каже й Закон.
|
35 | Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, непристойно бо жінці говорити в Церкві!
|
36 | ¶ Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас?
|
37 | Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що я пишу вам, бо Господня це заповідь!
|
38 | Коли б же хто не розумів, нехай не розуміє!
|
39 | Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!
|
40 | Але все нехай буде добропристойно і статечно!
|