| Chapter 2 |
1 | ¶ Отож, відкладіть усяку злобу, і всякий підступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,
|
2 | і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасіння,
|
3 | якщо ви спробували, що добрий Господь.
|
4 | ¶ Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог.
|
5 | І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.
|
6 | Бо стоїть у Писанні: Ось кладу Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоромлений!
|
7 | Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує камінь, що його занедбали були будівничі, той наріжним став каменем,
|
8 | і камінь спотикання, і скеля спокуси, і об нього вони спотикаються, не вірячи слову, на що й призначені були.
|
9 | Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого,
|
10 | колись ненарод, а тепер народ Божий, колись непомилувані, а тепер ви помилувані!
|
11 | Благаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі.
|
12 | Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.
|
13 | ¶ Отож, коріться кожному людському творінню ради Господа, чи то цареві, як найвищому,
|
14 | чи то володарям, як від нього посланим для карання злочинців та для похвали доброчинців.
|
15 | Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували неуцтво нерозумних людей,
|
16 | як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття лихого, але як раби Божі.
|
17 | Шануйте всіх, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.
|
18 | Раби, коріться панам із повним страхом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.
|
19 | Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи.
|
20 | Бо яка похвала, коли терпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!
|
21 | Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його.
|
22 | Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу!
|
23 | Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо.
|
24 | Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися.
|
25 | Ви бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.
|